ДИСТАНЦІЙНІ УРОКИ МИСТЕЦТВА 11 КЛАС

 18.01.2021.Тема. Шедеври зодчества українського козацького бароко

На розвитку мистецтва козацькогетьманської доби та становленні стилю українського бароко позначилися як вітчизняні традиції, зокрема народного мистецтва, так і нові явища західноєвропейської культури.

Дзвінниця Чернігівського 
колегіуму

Українському бароко притаманний демократизм, орієнтація на всі верстви населення. Це відрізняє його від європейського бароко, зорієнтованого на придворних аристократів. На відміну від віртуозності та чуттєвих перебільшень італійського бароко, трагічного драматизму і помпезності іспанського, містицизму і химерності німецького, рафінованої декоративності французького, в Україні цей стиль утверджував ідеали світла як основи світогляду. Звідси — домінування золотих відтінків у храмовій архітектурі і живописі (куполи, ікони).

Собор Різдва Богородиці
м.Козелець Чернігівської обл.

    Бароко — перший універсальний художній стиль, що виявився в усіх видах мистецтва: образотворчому, музичному, театральному. 

Троїцький собор у м. Новомосковськ 
Дніпропетровської обл.

Центром культури України знову стає Київ. Під керівництвом митрополита Петра Могили у стилі бароко було відновлено Софійський собор, споруди КиєвоПечерської лаври. Чимало нових соборів, церков, монастирів, а також світських споруд звели в Центральній Україні та на Лівобережжі. У золотий літопис української культури увійшли архітектори Степан Ковнір (1695—1786) — творець дзвіниць Києво-Печерської лаври та Кловського палацу в Києві; Іван Григорович-Барський (1713—1791) — автор церкви та дзвіниці Кирилівського монастиря, Покровської церкви в Києві, собору Різдва Богородиці в Козельці. 

Дзвіниця Києво-Печерської 
Лаври

Значний внесок в архітектуру України німця Йоганна Шеделя (1680—1752), який створив дзвіницю Софійського собору, браму Заборовського; італійця Бартоломео Растреллі (1700—1771), за проектами якого збудовано Андріївську церкву та Маріїнський палац у Києві (нині — резиденція Президента України).

Маріїнський палац
в Києві

     Чимало пам’яток барокової архітектури західноєвропейського зразка збереглося у Галичині: Домініканський собор у Львові за проектом архітекторів Яна де Вітте (1709—1785) і Мартина Урбаніка (невід. —1764), собор Святого Юра у Львові та ратуша в Бучачі за проектами архітектора Бернарда Меретина (невід. —1759) тощо. 

Собор Святого Юра у Львові

Домініканський собор у Львові

Ратуша в Бучачі
Тернопільської обл.

   Ці шедеври зодчества Галичини пов’язані з католицькою культурою, відмінною від козацького бароко, поширеного на Придніпров’ї та Лівобережжі. На західноукраїнських землях в оздобленні фасадів та інтер’єрів широко використовували скульптуру.

                           

  

11.01.2021.  Тема. Архітектура України

     Мистецтво Київської Русі — гордість і слава України. Контакти з візантійською культурою, а потім і прийняття християнства (988) вплинули на розвиток архітектури. Видатна пам’ятка світового зодчества — Софійський собор, закладений князем Ярославом Мудрим (1037). Архітектура пірамідальної композиції урочисто-святкова, що підкреслюється ритмом 13 бань.

Софійський собор

 У Чернігові та інших містах розгорнулося будівництво мурованих храмів. Гармонійні форми давньоруського сакрального зодчества, що належали до типу хрестовокупольних, захоплювали сучасників своєю величчю.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові

 У польсько-литовський період (ХІV— ХVІ ст.) культурний центр України перемістився до Галицько-Волинського князівства. Деякі фахівці називають цей період східнослов’янським Відродженням (стосовно Польщі, Литви, України, Білорусі) за аналогією з північним Відродженням, що продовжило ідеали італійського Відродження. На розвиток українського мистецтва впливали насамперед ренесансні традиції, що змінили візантійські, нерідко перемішуючись із романськими й готичними. Цьому сприяла географічна близькість до країн Центральної Європи. Ідеї Ренесансу відкривали нові обрії для вітчизняного мистецтва, якому вдалося зберегти й продовжити самобутні досягнення попередньої епохи Київської Русі.

Хотинська фортеця у Чернівецькій обл.

    Як і в Європі, на теренах України будували замки: в Хотині, Кам’янці-Подільському, Меджибожі, Олеську, Мукачеві та ін. Найстарішим є Луцький замок (сер. ХІV ст.). Усі споруди, навіть церкви, будували як фортеці. Оборонно-палацову архітектуру магнатських резиденцій Львівщини репрезентують такі замки: Підгорецький, Олеський, Золочівський, замок у місті Жовква. Історія цих пам’яток оповита містикою, сповнена легенд і таємниць. 

Луцький замок

  

Золочівський замок, Львівська обл.

       Провідну роль у розвитку мистецтва тієї доби відігравав Львів. Нові західні ідеї митці творчо поєднували з національними традиціями. Приміром, кам’яниця заможного купця Костянтина Корнякта нагадує палац (архітектор Петро Барбон).

Будинок купця Корнякта на Площі Ринок у Львові

          Архітектурний ансамбль православного Львівського братства об’єднує Успенську церкву, монументальну вежу Корнякта та каплицю Трьох Святителів. У спорудах помітні риси української народної дерев’яної архітектури. Декоративний рельєф фасаду каплиці Боїмів і статуї святих у нішах між колонами — зразок синтезу архітектури й скульптури. Стеля поділена на квадрати, в кожному з яких розміщено погруддя святого або ангела. Ця пам’ятка свідчить, що мистецтво України, попри всю його національну своєрідність, належить до європейського культурного регіону.

Успенська церква у Львові

   

Каплиця Трьох Святителів у Львові

     В Україні близько трьох тисяч дерев’яних культових споруд, що збереглися з XV— XVIII ст. Більшість церков розміщені в західному регіоні. За формою ці храми унікальні: візуально вони нерідко нагадують тризуб або свічник-трійцю. Форми деяких храмів інші, що пояснюється впливом готичного римо-католицького стилю архітектури. Здебільшого ці споруди не перебудовували десятиліттями, багато з них з різних причин було втрачено. Дзвіниці розміщували окремо від церков. Імовірно, колись вони відігравали роль сторожових веж.

Церква Святого Юра у Дрогобичі 

 

Церква ВознесінняГосподнього
 у с.Ясіня Закарпатська обл.

 

  

  Кілька пам’яток дерев’яної архітектури нашої країни внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (2013). Це 16 українських церков карпатського регіону (8 із них розташовані у Польщі, 8 — в Україні).

 02.11.2020.  Тема. Живопис Північного Відродження

                  Коли мова заходить про живопис так званого Північного Відродження, про мистецтво Нідерландів XVII ст., згадують «малих» і «великих» голландців. До «малих» зараховували художників, які писали картини невеликого розміру, переважно пейзажного та побутового жанрів, тобто звертались до поезії повсякденності на противагу мистецтву «великого» стилю з домінуванням «високих» історичних і міфологічних сюжетів. До найвідоміших «малих» голландців належали Ян ван Ейк, Ієронім Босх, Пітер Брейгель (старший), Ян Вермер, Франс Халс, Пітер Клас та інші, до «великих» — Пітер Пауль Рубенс і Рембрандт ван Рейн.

Розгляньте картини «малих» голландців. До яких тем і жанрів вони звертались?

Ієронім Босх. Витяг каменя дурості

Ян Давідс де Хем. Фрукти і квіти

  

   

      Через історичні події Нідерланди було поділено на Голландію та Фландрію, а мистецтво — на дві школи — голландську і фламандську. Представники першої зображали переважно повсякдення, тому тут набули популярності прості за композицією натюрморти і скромні камерні портрети. Фламандці зверталися насамперед до релігійного та міфологічного жанрів, парадного портрета, а натюрморт прагнули перетворити на гімн багатству.

        Центральною фігурою фламандського мистецтва став Пітер Пауль Рубенс (1577—1640). Універсальність таланту підносить його творчість на один щабель із найвидатнішими майстрами Відродження. Проте стиль митця, насичений театральним пафосом, контрастами світла і тіні, бурхливим рухом, пізніше визначили як бароко. Він захоплювався баталіями, сценами полювання на тварин, писав численні портрети. Рубенсівські образи ніби втілюють ідею «здорового духу в здоровому тілі». Мистецтво майстра несе заряд життєвої енергії.

Пауль Рубенс. Автопортрет з Ізабеллою Брант

Пауль Рубенс. Полювання на тигрів і левів

Які настрої передають портрети? Зверніть увагу на виразність поглядів, поз, жестів, рухів персонажів.

      

    

     Вершиною досягнень голландської школи є творчість Рембрандта Харменса ван Рейна (1606—1669), просякнута реалістичним світосприйманням і психологічною глибиною образів. Рембрандт — неперевершений майстер композиції та світлотіньового моделювання. На його картинах фарби ніби світяться зсередини, хоча загалом колорит приглушений. Після одруження Рембрандт потрапляє до кола амстердамської аристократії, стає знаменитим. У цей найщасливіший період свого життя він малює багато автопортретів і портретів дружини. Художник зображує її в різних міфічних образах, у фантастичних костюмах. Ефектні композиції, овіяні романтикою юності, відмінні від пізніших творів, коли митця спіткало банкрутство, бідність і лихоліття.

Рембрандт. Автопортрет із Саскією на колінах. Саскія в образі Флори (фрагмент)

Проаналізуйте майстерність композиції та світлотіні на картині. Роздивіться, як художник висвітлює обличчя головних героїв і затемнює інших.

Рембрандт. Нічна варта

Урок № 2. Тема. Архітектура – кам’яний літопис століть. Романський стиль в архітектурі.

           Романський стиль розвивався в архітектурі Франції, Німеччини та інших країн. Спорудам цього стилю притаманні монументальність, простота форм, лаконізм декору. Провідним типом церковного будівництва була римська базиліка. Внутрішній простір храмів прикрашали розфарбовані скульптури, фрески і рельєфи. Замки й інші світські споруди будували як фортеці — із зубчастими мурами й високими круглими вежами (донжон), з вузькими вікнами-бійницями арочної форми.

                                        

 Віндзорський замок, Велика Британія

          Готичний стиль зародився у Франції. Саме тут виник перший готичний собор — знаменитий Нотр-Дам де Парі (Собор Паризької Богоматері). У цей час міста Європи стають центрами культурного життя, а собор — центром міста. Характерні риси готичних храмів: високі стрімкі вежі, стрілчасті арки, замість центрального купола — тонкий шпиль, на фасаді — вікно (у Франції кругле вікно — троянда). Легкі конструкції з кам’яним мереживом декору сягають у височінь, ніби ринуть у небо. Готичний храм — неперевершений зразок синтезу мистецтв. Фасади й інтер’єри споруд заповнені скульптурою. Численні вітражі створюють ефект мерехтіння світла. Звучання органа утворює дивовижне багатоголосся й атмосферу піднесеності.

Собор Паризької Богоматері

   Страсбурзький собор у Франції (1015—1439) — дивовижне творіння пізньої готики з ажурним ступінчастим шпилем. Він належить до найбільших соборів в історії європейської архітектури. Споруджений за планом німецьких майстрів, собор поєднує традиції німецької архітектурної школи з французькими культурними впливами. Південна вежа храму не завершена, що надає йому асиметричної форми. Знаменитий західний фасад із тисячами фігур є шедевром полум’яної готики. Головна прикраса інтер’єру — вітражі, з яких складаються 4600 картин. Унікальним є астрономічний 30-метровий годинник, який має 4 циферблати і показує час сходу і заходу сонця, день тижня, знаки Зодіаку, християнські свята. Щодня о 12-й годині фігурки починають рухатися. Кожну чверть години перед глядачами проїжджає одна з чотирьох статуеток — спочатку немовля, потім юнак, за ним зрілий чоловік і, нарешті, старий. Коли годинник створювали, знайшовся «невіруючий», який засумнівався, що складний механізм працюватиме довго. Ця людина у вигляді скульптури й досі «спостерігає» виставу міні-планетарію.

 

Страсбурзький собор

       Готика мала певні відмінності в різних регіонах Європи. В Англії вона набула величності й стрункості. Споруди з тисячами ліній, що тягнуться вгору, віяловими склепіннями й видовженими вікнами створюють дивовижний ритм так званого перпендикулярного стилю.

 

Вестмінстерський палац, Лондон, Велика Британія

       Архітектуру пізньої готики називають «полум’яною» через характерний для неї декор, адже химерні візерунки з каменю нагадують полум’я свічки. Цей різновид стилю поширився в Іспанії, де він поєднувався з мавританськими мотивами, а також в Італії.

Міланський собор, Італія

Практикум.  Мистецький проект «Парк «Міні-Європа»( унікальний парк Брюсселя)

 

Урок № 1. Тема. Архітектура – кам’яний літопис століть. Антична архітектура

Пригадай поняття: античність, міфологія.

Прочитай «Вступ» за  підручником Л.МАСОЛ  МИСТЕЦТВО – К.: ВД «Освіта», 2018.  -  190-201 С. 92-93

Без сумніву, найбільший вплив на наступні покоління справило мистецтво Стародавньої Греції. Його спокійна і велична краса, гармонія і ясність служили зразком і джерелом для пізніших епох історії культури.

Треба було кілька століть, перш ніж дорійські племена, що з'явилися з півночі в 12 столітті до н.е., до 6 століття до н.е. створили високорозвинене мистецтво. Далі пішли три періоди в історії грецького мистецтва:

1.     Архаїка або древній період - приблизно з 600 до 480 року до н.е., коли греки відбили навалу персів і, звільнивши свою землю від загрози завоювання, отримали знову нагоду творити вільно і спокійно.

2.     Класика або період розквіту - з 480 по 323 роки до н.е. Це рік смерті Олександра Македонського, який підкорив величезні області, дуже несхожі за своїми культурами. Ця строкатість культур була однією з причин занепаду класичного грецького мистецтва.

3.     Еллінізм або пізній період, він закінчився в 30 році до н.е., коли римляни завоювали Єгипет, який знаходився під грецьким впливом.

Грецька культура поширилася далеко за межі своєї батьківщини - на Малу Азію та Італію, на Сицилію і інші острови Середземномор'я, на Північну Африку та інші місця, де греки засновували свої поселення. Грецькі міста були навіть на північному узбережжі Чорного моря.

Найбільшим досягненням архітектури Стародавньої Греції були храми.

Найдавніші руїни храмів відносяться до епохи архаїки, коли замість дерева як будівельного матеріалу стали використовувати жовтуватий вапняк і білий мармур. Вважають, що прообразом для храму послужило древнє житло греків - прямокутна в плані будівля з двома колонами перед входом. З цієї простої споруди виросли з часом різні більш складні за своїм плануванням типи храмів. Зазвичай храм стояв на ступінчастій основі. Він складався з приміщення без вікон, де знаходилася статуя божества, будівлю оточували в один або два ряди колони. Вони підтримували балки перекриття і двосхилий дах. У напівтемному внутрішньому приміщенні біля статуї бога могли бувати лише жерці, народ же бачив храм тільки зовні. Очевидно тому головну увагу стародавні греки приділяли красі і гармонії зовнішнього вигляду храму.

Будівництво храму було підпорядковане певним правилам. Розміри, відношення частин і кількість колон були точно встановлені.

У грецькій архітектурі панували три стилі: доричний, іонічний, коринфський. Найдавнішим з них був доричний стиль, який склався вже в епоху архаїки. Він був мужнім, простим і потужним. Назву він отримав від доричних племен, які його створили. Сьогодні збереглися частини храмів білого кольору: фарба, яка їх покривала, з часом обсипалася. Колись їх фризи і карнизи були розфарбовані в червоний і синій кольори.

Іонічний стиль архітектури Стародавньої Греції виник в іонійських областях Малої Азії. Звідси ж він проник у власне грецькі області. У порівнянні з доричним колони іонічного стилю більш ошатні і стрункі. Кожна колона має свою основу - базу. Середня частина капітелі нагадує подушку з закрученими в спіраль кутами, так званими волютами.

В епоху еллінізму, коли архітектура почала прагнути до більшої пишності, частіше за все стали використовувати коринфські капітелі. Вони багато прикрашені рослинними мотивами, серед яких переважають зображення листя аканта.

Сталося так, що час пощадив найстаріші доричні храми головним чином за межами Греції. Кілька таких храмів збереглося на острові Сицилія і в Південній Італії. Найвідоміший з них - храм бога моря Посейдона в Пестумі, неподалік від Неаполя, який виглядає дещо ваговитим і приземистим. З ранніх доричних храмів в самій Греції найбільш цікавий нині в руїнах храм верховного бога Зевса в Олімпії - священному місті греків, звідки ведуть свій початок Олімпійські ігри.

Розквіт архітектури Стародавньої Греції почався в 5 столітті до н.е. Ця класична епоха нерозривно пов'язана з ім'ям знаменитого державного діяча Перікла. Під час його правління були розпочаті грандіозні будівельні роботи в Афінах - найбільшому культурному й мистецькому центрі Греції. Головне будівництво велося на древньому укріпленому пагорбі Акрополі.

Навіть по розвалинах можна уявити, який прекрасний був свого часу Акрополь. Вверх на пагорб вели широкі мармурові сходи. Праворуч від них на підвищенні, як дорогоцінна скринька, поставлений невеликий гарний храм богині перемоги Ніці. Через ворота з колонами відвідувач потрапляв на площу, в центрі якої височіла статуя покровительки міста, богині мудрості Афіни, далі виднівся Ерехтейон, своєрідний і складний за планом храм. Його відмінна риса - виступаючий збоку портик, де перекриття підтримували не колони, а мармурові статуї у вигляді жіночої фігури, так звані каріатиди.

Головна споруда Акрополя - присвячений Афіні храм Парфенон. Цей храм - найбільш досконала споруда в доричному стилі - був завершений майже дві з половиною тисячі років тому, але нам відомі імена його творців: їх звали Іктін і Каллікрат. У храмі стояла статуя Афіни, виліплена великим скульптором Фідієм. Один з двох мармурових фризів, що 160 - метровою стрічкою опоясував храм, представляв святкову ходу афінян. У створенні цього чудового рельєфу на якому були зображені близько трьохсот людських фігур і двохсот коней, також брав участь Фідій. Парфенон вже близько 300 років стоїть у руїнах - відтоді як в 17 столітті, під час облоги Афін венеціанцями, турки, що правили там, влаштували в храмі пороховий склад. Більшу частину рельєфів уцілілих після вибуху, на початку 19 століття відвіз до Лондона, в Британський музей, англієць лорд Ельджін.

Практикум.. Зроби схеми-замальовки архітектурних споруд Греції, які найбільше зацікавили, акцентуючи характерні деталі стилю.